1. Словник української мови в 11 томах

обрамовувати

ОБРАМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРАМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Те саме, що обрамля́ти.

Електролампа тепер горіла так яскраво, що навіть од вікон було видно мережку на рушнику, що обрамовував на протилежній стіні портрет Калініна (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 577).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрамовувати — обрамо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обрамовувати — -ую, -уєш, недок., обрамувати, -ую, -уєш, док. Те саме, що обрамляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обрамовувати — ОБРАМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРАМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Те саме, що обрамля́ти. Електролампа тепер горіла так яскраво, що навіть од вікон було видно мережку на рушнику, що обрамовував на протилежній стіні портрет (П. Автомонов). Словник української мови у 20 томах
  4. обрамовувати — ОБЛЯМО́ВУВАТИ (оточувати щонебудь у вигляді смуги, облямівки), ОБРАМЛЯ́ТИ, ОБРАМЛЮВАТИ, ОБРАМО́ВУВАТИ, ОКАНТО́ВУВАТИ, ОБХО́ПЛЮВАТИ (ОХО́ПЛЮВАТИ), ОТОРО́ЧУВАТИ. — Док.: облямува́ти, обрами́ти, окантува́ти, обхопи́ти (охопи́ти), оторочи́ти. Словник синонімів української мови
  5. обрамовувати — Обрамо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш; обрамува́ти, -му́ю, -му́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)