обрамовувати

ОБЛЯМО́ВУВАТИ (оточувати щонебудь у вигляді смуги, облямівки), ОБРАМЛЯ́ТИ, ОБРАМЛЮВАТИ, ОБРАМО́ВУВАТИ, ОКАНТО́ВУВАТИ, ОБХО́ПЛЮВАТИ (ОХО́ПЛЮВАТИ), ОТОРО́ЧУВАТИ. — Док.: облямува́ти, обрами́ти, окантува́ти, обхопи́ти (охопи́ти), оторочи́ти. Кучеряве русяве волосся і бакенбарди рамкою облямовували жовте лице (О. Іваненко); Червоні пасма ліщини обрамляли велику площу води з усіх боків (М. Чабанівський); Ажурний чепець трояндами обрамовує її голову (Г. Косинка); Із-під білого імператорського чільця добувалося сиваве уже волосся, яке рамою обхоплювало виразні риси (Юліан Опільський); Там, де починалась шапочка, ніжку гриба охоплював білий комірець (О. Донченко); Внизу різноколірними світлячками, рівно оторочуючи посадочну смугу, горять вогні алма-атинського аеропорту (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрамовувати — обрамо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обрамовувати — -ую, -уєш, недок., обрамувати, -ую, -уєш, док. Те саме, що обрамляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обрамовувати — ОБРАМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРАМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Те саме, що обрамля́ти. Електролампа тепер горіла так яскраво, що навіть од вікон було видно мережку на рушнику, що обрамовував на протилежній стіні портрет Калініна (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 577). Словник української мови в 11 томах
  4. обрамовувати — ОБРАМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРАМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Те саме, що обрамля́ти. Електролампа тепер горіла так яскраво, що навіть од вікон було видно мережку на рушнику, що обрамовував на протилежній стіні портрет (П. Автомонов). Словник української мови у 20 томах
  5. обрамовувати — Обрамо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш; обрамува́ти, -му́ю, -му́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)