1. Словник української мови в 11 томах

обридливо

ОБРИ́ДЛИВО. Присл. до обри́дливий.

Дзвінок кличе до порядку. Той самий дзвінок, який так обридливо гукав на лекції (Чумак, Черв. заспів, 1956, 150).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обридливо — обри́дливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. обридливо — Присл. до обридливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обридливо — ОБРИ́ДЛИВО. Присл. до обри́дливий. Дзвінок кличе до порядку. Той самий дзвінок, який так обридливо гукав на лекції (В. Чумак). Словник української мови у 20 томах
  4. обридливо — Обридливо нар. 1) Надоѣдливо. 2) Противно. Словник української мови Грінченка