обридливо

обри́дливо

Присл. до обридливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обридливо — обри́дливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. обридливо — ОБРИ́ДЛИВО. Присл. до обри́дливий. Дзвінок кличе до порядку. Той самий дзвінок, який так обридливо гукав на лекції (Чумак, Черв. заспів, 1956, 150). Словник української мови в 11 томах
  3. обридливо — ОБРИ́ДЛИВО. Присл. до обри́дливий. Дзвінок кличе до порядку. Той самий дзвінок, який так обридливо гукав на лекції (В. Чумак). Словник української мови у 20 томах
  4. обридливо — Обридливо нар. 1) Надоѣдливо. 2) Противно. Словник української мови Грінченка