обридливо
обри́дливо
Присл. до обридливий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обридливо — обри́дливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- обридливо — ОБРИ́ДЛИВО. Присл. до обри́дливий. Дзвінок кличе до порядку. Той самий дзвінок, який так обридливо гукав на лекції (Чумак, Черв. заспів, 1956, 150). Словник української мови в 11 томах
- обридливо — ОБРИ́ДЛИВО. Присл. до обри́дливий. Дзвінок кличе до порядку. Той самий дзвінок, який так обридливо гукав на лекції (В. Чумак). Словник української мови у 20 томах
- обридливо — Обридливо нар. 1) Надоѣдливо. 2) Противно. Словник української мови Грінченка