обсаджений

ОБСА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обсади́ти.

Серед грядок вилися обсаджені.. порічками кручені стежки (Кобр., Вибр., 1954, 148);

Під містечком тягнулися левади, густо обсаджені на ровах високою дерезою (Вас., II, 1959, 50);

Коло куреня стояло вісім довгих фургонів, обсаджених людьми (Н.-Лев., II, 1956, 33);

*Образно. А збруя ж яка? — і у хана кримського такої нема: уся золотом залита і обсаджена самоцвітами (Стор., І, 1957, 94);

Капітан Бугров мав вісім гвинтівок, два кулемети і кілька обсаджених патронами стрічок (Мик., II, 1957, 276);

Як і в кожного великого народу, історія твоя [український народе] ще з давніх-давен — визвольними рухами позначена; повстаннями проти панів, як тими вулканами, обсаджена (Тич., III, 1957, 158);

// обса́джено, безос. присудк. сл.

Вулиці села вже обсаджено молодими деревами (Ю. Янов., II, 1954, 180).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обсаджений — обса́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обсаджений — Обса́джений. Зайнятий (про посаду). Міністерство війни і маринарки наразі не обсаджені і управляє ними тим часом президент міністрів Рібо (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. обсаджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обсадити. || обсаджено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обсаджений — ОБСА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обсади́ти. Серед грядок вилися обсаджені .. порічками кручені стежки (Н. Кобринська); Під містечком тягнулися левади, густо обсаджені на ровах високою дерезою (С. Словник української мови у 20 томах
  5. обсаджений — обса́джений оточений багатьма людьми; навколо якого сидить багато людей (ст): Всі столи були густо обсаджені, тільки коло самого буфету стояв незастелений столик (Марська) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. обсаджений — А, -е, нарк. Під сильною дією наркотику, очманілий, майже неконтрольований. Ого, ти просто в дупель обсаджений! Словник сучасного українського сленгу
  7. обсаджений — Обса́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)