1. Словник української мови в 11 томах

обрікатися

ОБРІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБРЕКТИ́СЯ, ечу́ся, ече́шся; мин. ч. обрі́кся, обрекла́ся, ло́ся; док., заст. Брати на себе якесь моральне зобов’язання з релігійних мотивів.

Вона не тільки молитиметься, вона обречеться, піде до Лаври, вона дасть зарік не їсти до самої домовини скоромного (Л. Янов., І, 1959, 404).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрікатися — обріка́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обрікатися — -аюся, -аєшся, недок., обректися, -ечуся, -ечешся; мин. ч. обрікся, обреклася, обреклося; док. заст. Брати на себе якесь моральне зобов'язання з релігійних мотивів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обрікатися — ОБРІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБРЕКТИ́СЯ, ечу́ся, ече́шся; мин. ч. обрі́кся, обрекла́ся, ло́ся; док., заст. Брати на себе якесь моральне зобов'язання з релігійних мотивів. В “обителі” я змалечку . Матінка моя обрікалась – дітей довго Бог не давав... Словник української мови у 20 томах