обрікатися
ОБРІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБРЕКТИ́СЯ, ечу́ся, ече́шся; мин. ч. обрі́кся, обрекла́ся, ло́ся; док., заст.
Брати на себе якесь моральне зобов'язання з релігійних мотивів.
В “обителі” я змалечку . Матінка моя обрікалась – дітей довго Бог не давав... Ось, як мною ваготіли, так і оддали мене Богу (Грицько Григоренко);
Вона не тільки молитиметься, вона обречеться, піде до Лаври, вона дасть зарік не їсти до самої домовини скоромного (Л. Яновська).
(1) Обро́ком обректи́ся – взяти на себе якесь моральне зобов'язання з релігійних мотивів.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обрікатися — обріка́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- обрікатися — -аюся, -аєшся, недок., обректися, -ечуся, -ечешся; мин. ч. обрікся, обреклася, обреклося; док. заст. Брати на себе якесь моральне зобов'язання з релігійних мотивів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обрікатися — ОБРІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБРЕКТИ́СЯ, ечу́ся, ече́шся; мин. ч. обрі́кся, обрекла́ся, ло́ся; док., заст. Брати на себе якесь моральне зобов’язання з релігійних мотивів. Словник української мови в 11 томах