обсмикувати
ОБСМИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСМИ́КАТИ, обсми́каю, обсми́каєш і обсми́чу, обсми́чеш, док., перех. і без додатка.
1. Смикаючи донизу, поправляти, опоряджати (одяг, вбрання і т. ін.).
Олеся ловила стрічки рукою й швидко то одкидала їх, то притягала, то обсмикувала (Н.-Лев., III, 1956, 44);
До кімнати повагом увійшов господар, на ходу обсмикуючи поли піжами (Шовк., Інженери, 1956, 433);
Підійшла [мати] до малюнка, обсмикала рушник, краще квіти порівняла (Вас., II, 1959, 291).
2. Смикаючи, виривати те, що звисає, стирчить і т. ін.; вирівнювати, поправляти (сіно, солому і т. ін.).
Не обсмикуючи, відкидає Ольга снопи вбік і далі ріже серпом пожовкле жито (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 35);
І порплиться кожен собі в господі, як курка на гнізді. Вимощує, підмощує, смиче, обсмикує, курчат висиджує (Мирний, І, 1949, 184);
// Смикаючи, обривати, обскубувати кругом.
[Кукса:] А ви б розчесали свою куштрю, а то горобці подумають, що куделиця, і обсмикають на гнізда! (Кроп., І, 1958, 210);
*Образно. Монархістів ми [октябристи] закличем І тоді гуртом обсмичем Надто довгий хвіст, Що свобода розпустила (Сам., І, 1958, 234);
// рідко. Смикаючи, обдирати, здіймати.
Огей відсуває келишок набік, обсмикує з ковбаси шкуринку.. й поволі їсть (Досв., Вибр., 1959, 218).
3. тільки недок., перен., розм. Різким зауваженням зупиняти, утримувати від яких-небудь небажаних дій.
Значення в інших словниках
- обсмикувати — обсми́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обсмикувати — див. рвати Словник синонімів Вусика
- обсмикувати — -ую, -уєш, недок. обсмикати, обсмикаю, обсмикаєш і обсмичу, обсмичеш, док., перех. і без додатка. 1》 Смикаючи донизу, поправляти, опоряджати (одяг, вбрання і т. ін.). 2》 Смикаючи, виривати те, що звисає, стирчить і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обсмикувати — ОБСМИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСМИ́КАТИ, обсми́каю, обсми́каєш і обсми́чу, обсми́чеш, док. 1. кого, що. Смикаючи донизу, поправляти (одяг, штори і т. ін.); опоряджати. Олеся ловила стрічки рукою й швидко то одкидала їх, то притягала, то обсмикувала (І. Словник української мови у 20 томах
- обсмикувати — ОБСМИ́КУВАТИ (ОСМИ́КУВАТИ) (поправляти верхній одяг, смикаючи донизу з усіх боків), ОБТЯГА́ТИ, ОБТЯ́ГУВАТИ, ОБЩИ́ПУВАТИ розм. — Док.: обсми́кати (осми́кати), обсмикнути, обтягти́, обтягну́ти, общипа́ти. Сергій.. Словник синонімів української мови
- обсмикувати — Обсмикувати, -кую, -єш сов. в. обсмикати, -каю, -єш и обсмичу, -чеш, одн. в. обсмикну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обдергивать, обдергать, обдернуть. Обсмич мені свиту ззаду. Васильк. у. Словник української мови Грінченка