1. Словник синонімів української мови

обсмикувати

ОБСМИ́КУВАТИ (ОСМИ́КУВАТИ) (поправляти верхній одяг, смикаючи донизу з усіх боків), ОБТЯГА́ТИ, ОБТЯ́ГУВАТИ, ОБЩИ́ПУВАТИ розм. — Док.: обсми́кати (осми́кати), обсмикнути, обтягти́, обтягну́ти, общипа́ти. Сергій.. обсмикував гімнастьорку, поправляв пілотку: Мелашка.. осмикувала легкий малиновий кунтуш, витирала ганчірками порох на шаблі (І. Ле); Марія обтягувала на собі спідницю, поправляла рясні фалди (І. Нечуй-Левицький); Уперше це вона нарядилась в неї (спідницю) і цілий день виходила.. по улиці, общипуючи ту спідницю кругом себе (Панас Мирний).

ОСА́ДЖУВАТИ (змушувати кого-небудь замовкнути, утриматися від якихось дій, вчинків, роблячи зауваження, докоряючи), ОСМИ́КУВАТИ (ОБСМИ́КУВАТИ), ОСІКА́ТИ, ПРИСА́ДЖУВАТИ, ОСАДЖА́ТИ рідше; ОБРИВА́ТИ розм., ОБРІЗА́ТИ розм., ОБРІ́ЗУВАТИ розм. (перев. про розмову). — Док.: осади́ти, осмикну́ти (обсмикну́ти), осікти́, присади́ти, обірва́ти, обрі́зати. Своїм владним тоном він, здається, таки осадив цю нахабу (О. Гончар); — Не лізь поперед батька в пекло, — осмикували чоловіка (М. Стельмах); — Прохаю не втручатися більше в мої справи, — осікла вона мене (Л. Яновська); "Королівна", не дослухавши моїх слів, зразу присадила мене (С. Васильченко); — Годі, Вікторе! Дурниці плетеш.. — сердито обриває його Маринка (В. Речмедін).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обсмикувати — обсми́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обсмикувати — див. рвати Словник синонімів Вусика
  3. обсмикувати — -ую, -уєш, недок. обсмикати, обсмикаю, обсмикаєш і обсмичу, обсмичеш, док., перех. і без додатка. 1》 Смикаючи донизу, поправляти, опоряджати (одяг, вбрання і т. ін.). 2》 Смикаючи, виривати те, що звисає, стирчить і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обсмикувати — ОБСМИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСМИ́КАТИ, обсми́каю, обсми́каєш і обсми́чу, обсми́чеш, док. 1. кого, що. Смикаючи донизу, поправляти (одяг, штори і т. ін.); опоряджати. Олеся ловила стрічки рукою й швидко то одкидала їх, то притягала, то обсмикувала (І. Словник української мови у 20 томах
  5. обсмикувати — ОБСМИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСМИ́КАТИ, обсми́каю, обсми́каєш і обсми́чу, обсми́чеш, док., перех. і без додатка. 1. Смикаючи донизу, поправляти, опоряджати (одяг, вбрання і т. ін.). Словник української мови в 11 томах
  6. обсмикувати — Обсмикувати, -кую, -єш сов. в. обсмикати, -каю, -єш и обсмичу, -чеш, одн. в. обсмикну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обдергивать, обдергать, обдернуть. Обсмич мені свиту ззаду. Васильк. у. Словник української мови Грінченка