обстрілювання

ОБСТРІ́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. обстрі́лювати.

А ми, оглухлі й осліплі, виконували накази шахтаря Чудина, захоплювалися з його розумного хисту та вправного обстрілювання підходів до нашого підвалу (Ю. Янов., II, 1954, 138).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обстрілювання — обстрі́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. обстрілювання — -я, с. Дія за знач. обстрілювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обстрілювання — ОБСТРІ́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. обстрі́лювати. А ми, оглухлі й осліплі, виконували накази шахтаря Чудина, захоплювалися з його розумного хисту та вправного обстрілювання підходів до нашого підвалу (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах