обсісти

ОБСІ́СТИ див. обсіда́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обсісти — обсі́сти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обсісти — [оубс’істие] обс'адеимо, обс'адеитеи; нак. обс'ад'теи Орфоепічний словник української мови
  3. обсісти — див. обсідати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обсісти — ОБСІ́СТИ див. обсіда́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. обсісти — обсі́сти: ◊ обсі́сти язиком → язик Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. обсісти — ді́ти обсі́ли кого і без додатка. Хто-небудь має велику сім’ю, багато дітей. Оженишся — тебе обсядуть діти (П. Колесник). дітвора́ обсі́ла. Як дітвора обсіла, то перше про неї треба клопотатися (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
  7. обсісти — I. НАПА́СТИ на кого-що (учинити збройний напад); НАГРЯ́НУТИ перев. без додатка, НАЛЕТІ́ТИ, НАСКО́ЧИТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) перев. док., по кому-чому, на кого-що, а також без додатка (раптово й стрімко); ОБРУ́ШИТИСЯ, НАВАЛИ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  8. обсісти — Обсісти см. обсідати. Словник української мови Грінченка