обсісти

ді́ти обсі́ли кого і без додатка. Хто-небудь має велику сім’ю, багато дітей. Оженишся — тебе обсядуть діти (П. Колесник). дітвора́ обсі́ла. Як дітвора обсіла, то перше про неї треба клопотатися (Панас Мирний).

думки́ (гадки́) беру́ть (обсіда́ють) / взяли́ (обсі́ли) кого і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані неспокою, тривожних роздумів, переживань. Взагалі всякі думки брали (Марусю).. Про Марусяка нема чого й говорити: в нім наживала собі .. страшного ворога (Г. Хоткевич); Це знов обсіли мене дурні думки .. І що мені робити з ними, навіщо вони мені?.. (М. Коцюбинський). думки́ обсіда́ють / обсі́ли го́лову. — Сидів він (дервіш) .. в глибокій жалобі, .. думки обсіли стару його голову (М. Коцюбинський); Ще важчі думки обсіли Даринці голову (І. Вирган). думки́ та гадки́ взяли́. Вона (Катря) й сіла коло вербового кореня..; взяли її думки та гадки (Марко Вовчок). думки́ та гадки́ обсіда́ють го́лову. — Чого пан сотник зажурився? — ударом руки прибив усі спомини підполковник.— Думки та гадки обсідають голову? (М. Стельмах). ду́ми-гадки́ обсі́ли го́лову. Думи-гадки обсіли його (Антонову) голову (С. Чорнобривець). думки́ гризу́ть го́лову. Текля не спала ніч, думки гризли голову (К. Гордієнко).

обсіда́ють / обсі́ли кло́поти кого. Хто-небудь дуже зайнятий, обтяжений різними справами, турботами. — Вдень мене обсідали клопоти — доводилось сперечатися з дипломованими фахівцями (Я. Баш).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обсісти — обсі́сти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обсісти — [оубс’істие] обс'адеимо, обс'адеитеи; нак. обс'ад'теи Орфоепічний словник української мови
  3. обсісти — див. обсідати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обсісти — ОБСІ́СТИ див. обсіда́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. обсісти — обсі́сти: ◊ обсі́сти язиком → язик Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. обсісти — I. НАПА́СТИ на кого-що (учинити збройний напад); НАГРЯ́НУТИ перев. без додатка, НАЛЕТІ́ТИ, НАСКО́ЧИТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) перев. док., по кому-чому, на кого-що, а також без додатка (раптово й стрімко); ОБРУ́ШИТИСЯ, НАВАЛИ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  7. обсісти — ОБСІ́СТИ див. обсіда́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. обсісти — Обсісти см. обсідати. Словник української мови Грінченка