1. Фразеологічний словник української мови

обтерти

обсуши́ти (обте́рти, осуши́ти і т. ін.) (гіркі́ (гаря́чі)) сльо́зи (рідше о́чі) чиї, кому і без додатка. Заспокоїти, втішити кого-небудь; повернути комусь радість. Як йому хотілося утішити її, хотілося обсушити гіркі сльози (Панас Мирний); — Те бажання — братам помогти і їх сльози обтерти (І. Франко); Була хвилина, що він так і хотів кинутись до неї, обітерти, осушити гарячі сльози, та якось здержався (Панас Мирний); А може, ще вернеться син із боїв і очі (матері) обітре, і жито посіє (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обтерти — обте́рти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обтерти — див. обтирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обтерти — ОБТЕ́РТИ див. обтира́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. обтерти — ПРИВЧИ́ТИ (ПРИУЧИ́ТИ) (змусити звикнути до чого-небудь; виробити у когось певний навик), ПРИЗВИЧА́ЇТИ, ПРИЗВИ́ЧИТИ рідше, НАТРЕНУВА́ТИ, ОБТЕ́РТИ (ОБІТЕ́РТИ) розм., ПРИНАТУ́РИТИ діал.; ПРИОХО́ТИТИ (виробити бажання, охоту робити щось). — Недок. Словник синонімів української мови
  5. обтерти — Обте́рти, див. обтира́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. обтерти — ОБТЕ́РТИ див. обтира́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. обтерти — Обте́рти, -ся см. обтирати, -ся. Словник української мови Грінченка