обтинати

облама́ти (обтя́ти, обрі́зати і т. ін.) / обла́мувати (лама́ти, обтина́ти і т. ін.) кри́ла кому і без додатка. Позбавити кого-небудь високих прагнень, поривань, мрій, змусивши скоритися; приборкати когось. — Обламали крила, ще й мусив дякувати за науку,— стояв (Корнюша) перед Романом широкий і незграбний (М. Стельмах); Вони мріяли обламати крила кріпацькому поету, приручити його, зробити своїм (П. Колесник); — І пам’ятай: усякій людині, при охоті, можна обламати крила (М. Стельмах); Людська заздрість обтяла крила не одному соколу, який міг би ширяти у вищих сферах… (А. Крижанівський); Хто зна, до якого б високого ступеня загальнолюдських ідей добра людського і поступу розвивався б Шевченків талант і в які б високохудожницькі форми він виливався б, коли б не обтяла йому крила рука “III отделения” (О. Кониський). обла́мані кри́ла. Вісім років думав Гулька про цю землю, вісім років бачив її уві сні, і вісім років .. накопичувалася в серці гіркота за свою долю, за обламані крила (М. Ю. Тарновський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

обтинати — обтина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
обтинати — див. ОБРІЗУВАТИ; (сокирою — ще) обрубувати; док. ОБТЯТИ, обчухрати. Словник синонімів Караванського
обтинати — див. різати Словник синонімів Вусика
обтинати — -аю, -аєш, недок., обтяти, обітну, обітнеш, док., перех. 1》 Підрізаючи, надрізаючи з країв, укорочувати, зменшувати що-небудь. 2》 перен. Обмежувати, скорочувати що-небудь (розмір, обсяг, розмах і т. ін.). 3》 Повністю зрізати що-небудь; обрізати. Великий тлумачний словник сучасної мови
обтинати — ОБТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБТЯ́ТИ, обітну́, обітне́ш, док., що. 1. Підрізаючи, надрізаючи з країв, укорочувати, зменшувати що-небудь. Як обтинають крильця пташечкам, щоб вони не позалітали, так і її, небогу, приборкали, однявши од неї власну волю (О. Словник української мови у 20 томах
обтинати — ЗМЕ́НШУВАТИ (робити меншим обсяг, величину, кількість чого-небудь), УМЕНША́ТИ (ВМЕНША́ТИ) розм., УМЕ́НШУВАТИ (ВМЕ́НШУВАТИ) розм., УБАВЛЯ́ТИ (ВБАВЛЯ́ТИ) заст., ЗМЕНША́ТИ діал., УЙМА́ТИ діал., УМАЛЯ́ТИ рідко, УМА́ЛЮВАТИ рідко; ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
обтинати — Обтина́ти, -на́ю, -на́єш, -на́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
обтинати — ОБТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБТЯ́ТИ, обітну́, обітне́ш, док., перех. 1. Підрізаючи, надрізаючи з країв, укорочувати, зменшувати що-небудь. Словник української мови в 11 томах
обтинати — Обтина́ти, -на́ю, -єш сов. в. обтя́ти, обітну, -неш, гл. Обрѣзывать, обрѣзать, обсѣкать, обсѣчь. Обтинають крильця пташечкам, щоб вони не позалітали. Стор. МПр. 70. Мечами гілля обтинали. Не їдному молодцеві кучерики обтяла. Чуб. V. 1000. Словник української мови Грінченка