обтинати
ОБТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБТЯ́ТИ, обітну́, обітне́ш, док., що.
1. Підрізаючи, надрізаючи з країв, укорочувати, зменшувати що-небудь.
Як обтинають крильця пташечкам, щоб вони не позалітали, так і її, небогу, приборкали, однявши од неї власну волю (О. Стороженко);
Я не цілуватиму тих рож, .. навіть не поставлю їх у вазу, .. не обтинатиму їм щодня кінчиків, щоб продовжити їхнє життя (Ірина Вільде);
Хазяйновита, але скупа, вона втинала одежу, як тільки можна було обтяти. Вузька запаска влипла кругом її стану (І. Нечуй-Левицький).
2. перен. Обмежувати, скорочувати що-небудь (розмір, обсяг, розмах і т. ін.).
Присутність .. Семена дещо стримувала його, обтинала йому ініціативу (Л. Смілянський);
Не обійшлось без шкоди – цензура викинула листи Кулішеві, обтяла його життєпис (М. Коцюбинський).
3. Повністю зріза́ти що-небудь; обріза́ти.
Коли б хто міг ті кучері обтяти (Леся Українка).
Значення в інших словниках
- обтинати — обтина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обтинати — див. ОБРІЗУВАТИ; (сокирою — ще) обрубувати; док. ОБТЯТИ, обчухрати. Словник синонімів Караванського
- обтинати — див. різати Словник синонімів Вусика
- обтинати — -аю, -аєш, недок., обтяти, обітну, обітнеш, док., перех. 1》 Підрізаючи, надрізаючи з країв, укорочувати, зменшувати що-небудь. 2》 перен. Обмежувати, скорочувати що-небудь (розмір, обсяг, розмах і т. ін.). 3》 Повністю зрізати що-небудь; обрізати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обтинати — облама́ти (обтя́ти, обрі́зати і т. ін.) / обла́мувати (лама́ти, обтина́ти і т. ін.) кри́ла кому і без додатка. Позбавити кого-небудь високих прагнень, поривань, мрій, змусивши скоритися; приборкати когось. Фразеологічний словник української мови
- обтинати — ЗМЕ́НШУВАТИ (робити меншим обсяг, величину, кількість чого-небудь), УМЕНША́ТИ (ВМЕНША́ТИ) розм., УМЕ́НШУВАТИ (ВМЕ́НШУВАТИ) розм., УБАВЛЯ́ТИ (ВБАВЛЯ́ТИ) заст., ЗМЕНША́ТИ діал., УЙМА́ТИ діал., УМАЛЯ́ТИ рідко, УМА́ЛЮВАТИ рідко; ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- обтинати — Обтина́ти, -на́ю, -на́єш, -на́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обтинати — ОБТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБТЯ́ТИ, обітну́, обітне́ш, док., перех. 1. Підрізаючи, надрізаючи з країв, укорочувати, зменшувати що-небудь. Словник української мови в 11 томах
- обтинати — Обтина́ти, -на́ю, -єш сов. в. обтя́ти, обітну, -неш, гл. Обрѣзывать, обрѣзать, обсѣкать, обсѣчь. Обтинають крильця пташечкам, щоб вони не позалітали. Стор. МПр. 70. Мечами гілля обтинали. Не їдному молодцеві кучерики обтяла. Чуб. V. 1000. Словник української мови Грінченка