обтинати

ОБТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБТЯ́ТИ, обітну́, обітне́ш, док., перех.

1. Підрізаючи, надрізаючи з країв, укорочувати, зменшувати що-небудь.

Як обтинають крильця пташечкам, щоб вони не позалітали, так і її, небогу, приборкали, однявши од неї власну волю (Стор., І, 1957, 368);

Я не цілуватиму тих рож,.. навіть не поставлю їх у вазу, .. не обтинатиму їм щодня кінчиків, щоб продовжити їхнє життя (Вільде, Троянди.., 1961, 49);

Хазяйновита, але скупа, вона втинала одежу, як тільки можна було обтяти. Вузька запаска влипла кругом її стану (Н.-Лев., II, 1956, 374).

2. перен. Обмежувати, скорочувати що-небудь (розмір, обсяг, розмах і т. ін.).

Присутність.. Семена дещо стримувала його, обтинала йому ініціативу (Сміл., Зустрічі, 1936, 51);

Не обійшлось без шкоди — цензура викинула листи Кулішеві, обтяла його життєпис (Коцюб., III, 1956, 231).

3. Повністю зріза́ти що-небудь; обріза́ти.

Коли б хто міг ті кучері обтяти (Л. Укр., І, 1951, 335).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обтинати — обтина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обтинати — див. ОБРІЗУВАТИ; (сокирою — ще) обрубувати; док. ОБТЯТИ, обчухрати. Словник синонімів Караванського
  3. обтинати — див. різати Словник синонімів Вусика
  4. обтинати — -аю, -аєш, недок., обтяти, обітну, обітнеш, док., перех. 1》 Підрізаючи, надрізаючи з країв, укорочувати, зменшувати що-небудь. 2》 перен. Обмежувати, скорочувати що-небудь (розмір, обсяг, розмах і т. ін.). 3》 Повністю зрізати що-небудь; обрізати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обтинати — ОБТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБТЯ́ТИ, обітну́, обітне́ш, док., що. 1. Підрізаючи, надрізаючи з країв, укорочувати, зменшувати що-небудь. Як обтинають крильця пташечкам, щоб вони не позалітали, так і її, небогу, приборкали, однявши од неї власну волю (О. Словник української мови у 20 томах
  6. обтинати — облама́ти (обтя́ти, обрі́зати і т. ін.) / обла́мувати (лама́ти, обтина́ти і т. ін.) кри́ла кому і без додатка. Позбавити кого-небудь високих прагнень, поривань, мрій, змусивши скоритися; приборкати когось. Фразеологічний словник української мови
  7. обтинати — ЗМЕ́НШУВАТИ (робити меншим обсяг, величину, кількість чого-небудь), УМЕНША́ТИ (ВМЕНША́ТИ) розм., УМЕ́НШУВАТИ (ВМЕ́НШУВАТИ) розм., УБАВЛЯ́ТИ (ВБАВЛЯ́ТИ) заст., ЗМЕНША́ТИ діал., УЙМА́ТИ діал., УМАЛЯ́ТИ рідко, УМА́ЛЮВАТИ рідко; ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. обтинати — Обтина́ти, -на́ю, -на́єш, -на́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. обтинати — Обтина́ти, -на́ю, -єш сов. в. обтя́ти, обітну, -неш, гл. Обрѣзывать, обрѣзать, обсѣкать, обсѣчь. Обтинають крильця пташечкам, щоб вони не позалітали. Стор. МПр. 70. Мечами гілля обтинали. Не їдному молодцеві кучерики обтяла. Чуб. V. 1000. Словник української мови Грінченка