обтискати
ОБТИСКА́ТИ, а́ю, а́єш і ОБТИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. обти́снув і обти́с, ла, ло; док., перех.
1. Тиснучи на що-небудь, надавати йому певного розміру або певної форми.
Щоб зменшити розмір того боку злитка, який раніше був його шириною, треба обтиснути злиток і по цьому боку (Наука.., 7, 1955, 9);
// Тиснучи по всій поверхні, з усіх боків, ущільнювати що-небудь.
Рослини в горщечках засипають землею до самих сім’ядольних листочків, злегка обтискують землю пальцями і поливають (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 79).
2. Тиснучи, притискаючи, закріплювати що-небудь.
Щоб з’єднанню проводів надати міцності, обтискують вкладишами кліщів з’єднувач, в який введено.. кінці проводів (Довідник сіль. будівельника, 1956, 227).
3. Щільно прилягаючи, охоплювати з усіх боків (про одяг).
Синя сатинова сорочка.. тісно обтисла широкі груди (Тют., Вир, 1964, 79).
Значення в інших словниках
- обтискати — обтиска́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обтискати — -аю, -аєш і обтискувати, -ую, -уєш, недок., обтиснути, -ну, -неш; мин. ч. обтис, обтисла, обтисло і обтиснув, обтиснула, обтиснуло; док., перех. 1》 Тиснучи на що-небудь, надавати йому певного розміру або певної форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обтискати — ОБТИСКА́ТИ, а́ю, а́єш і ОБТИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. обти́снув і обти́с, ла, ло; док. 1. що. Тиснучи на що-небудь, надавати йому певного розміру або певної форми. Словник української мови у 20 томах
- обтискати — ОБЛЯГА́ТИ (про одяг, взуття — щільно прилягати до тіла з усіх боків), ОБТЯГУВАТИ, ОБТЯГА́ТИ, ОБХО́ПЛЮВАТИ (ОХО́ПЛЮВАТИ), ОБІЙМА́ТИ, ОБПИНА́ТИ, ОБЛИПА́ТИ, ОБЛІ́ПЛЮВАТИ, ПРИСТАВА́ТИ, ОБХВА́ЧУВАТИ розм.; ОБТИСКА́ТИ, ОБТИ́СКУВАТИ, ОБЖИМА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови