обтискати

ОБЛЯГА́ТИ (про одяг, взуття — щільно прилягати до тіла з усіх боків), ОБТЯГУВАТИ, ОБТЯГА́ТИ, ОБХО́ПЛЮВАТИ (ОХО́ПЛЮВАТИ), ОБІЙМА́ТИ, ОБПИНА́ТИ, ОБЛИПА́ТИ, ОБЛІ́ПЛЮВАТИ, ПРИСТАВА́ТИ, ОБХВА́ЧУВАТИ розм.; ОБТИСКА́ТИ, ОБТИ́СКУВАТИ, ОБЖИМА́ТИ (перев. про взуття); ОБВИВА́ТИ, ОПОВИВА́ТИ, ПОВИВА́ТИ, ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ) (перев. про одяг — доладно, вишукано). — Док.: облягти́, обтягти́, обтягну́ти, обхопи́ти (охопи́ти), обійня́ти, обіп'ясти, обіпну́ти, обли́пнути, обліпи́ти, приста́ти, обхвати́ти, обти́снути, обжа́ти, обви́ти, опови́ти, пови́ти, обгорну́ти (огорну́ти). Одягла (Зоня) свій парадний чорний костюм — фрак, що облягав її фігуру, наче лаковий листок (Ірина Вільде); Халяви чобіт щільно облягають литки; Витканий матір'ю червоний пояс туго обхоплював її стрункий стан (І. Цюпа); Чорне коротеньке пальто міцно охоплювало його добре виковану, ворухливу постать (О. Копиленко); Синя, золотом ткана туніка обіймала чудові форми молодого, наче з рожевого мармуру витесаного тіла (Юліан Опільський); Плаття було тепер тісне на неї, обпинало її (І. Сенченко); Обігнали згорбленого чоловіка в білому плащі, який облипав навколо його незграбного тіла (Є. Гуцало); Піднялася (Аглая Феліцітас). Висока, в чорнім зимовім костюмі, що тісно пристав до тіла (О. Кобилянська); Чорна сукня міцно обхвачувала її повні плечі (І. Нечуй-Левицький); Черевички на високих каблучках тісно обжимають вузеньку ступню (Григорій Тютюнник); Гнучкий стан (Дзвінки) обвивали дорогі запаски (В. Гжицький); Довга та чорна шата, мов хмара, його обгортала (Леся Українка); Чорна кашемірова сукня огортала її стан (А. Шиян).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обтискати — обтиска́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обтискати — -аю, -аєш і обтискувати, -ую, -уєш, недок., обтиснути, -ну, -неш; мин. ч. обтис, обтисла, обтисло і обтиснув, обтиснула, обтиснуло; док., перех. 1》 Тиснучи на що-небудь, надавати йому певного розміру або певної форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обтискати — ОБТИСКА́ТИ, а́ю, а́єш і ОБТИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. обти́снув і обти́с, ла, ло; док. 1. що. Тиснучи на що-небудь, надавати йому певного розміру або певної форми. Словник української мови у 20 томах
  4. обтискати — ОБТИСКА́ТИ, а́ю, а́єш і ОБТИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. обти́снув і обти́с, ла, ло; док., перех. 1. Тиснучи на що-небудь, надавати йому певного розміру або певної форми. Словник української мови в 11 томах