обтрушуватися
ОБТРУ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБТРУСИ́ТИСЯ, трушу́ся, тру́сишся, док.
1. Обтрушуючи себе, очищатися від пилу, сміття, снігу і т. ін.
Кайдашиха вкачалась у сіно та в пил і тільки обтрушувалась (Н.-Лев., II, 1956, 317);
Раптом двері відчинилися, і на порозі став, обтрушуючись від снігу, ще один відвідувач (Гончар, IV, 1960, 90);
Чугайстир сів на пеньок, обтрусився з сухого листу (Коцюб., II, 1955, 348);
Обтрусившись та обмившись від пороху, що товстим шаром клався на обличчя, він.. поспішав на курси (Коцюба, Нові береги, 1959, 107).
2. Опадати від струсу; обсипатися.
Крізь ще не пролиті сльози глянула на чоловіка, а той її так стусонув, що сльози одразу ж обтрусилися на долівку (Стельмах, І, 1962, 599).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обтрушуватися — обтру́шуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обтрушуватися — -уюся, -уєшся, недок., обтруситися, -трушуся, -трусишся, док. 1》 Обтрушуючи себе, очищатися від пилу, сміття, снігу і т. ін. 2》 Опадати від струсу; обсипатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обтрушуватися — ОБТРУ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБТРУСИ́ТИСЯ, трушу́ся, тру́сишся, док. 1. від чого, з чого і без дод. Обтрушуючи себе, очищатися від пилу, сміття, снігу і т. ін. Кайдашиха вкачалась у сіно та в пил і тільки обтрушувалась (І. Словник української мови у 20 томах
- обтрушуватися — ОБТРУ́ШУВАТИСЯ (ОТРУ́ШУВАТИСЯ рідше) (струшуючи, очищати себе від пилу, снігу і т. ін.), ОБТРІ́ПУВАТИСЯ, ОБТРЯСА́ТИСЯ (ОТРЯСА́ТИСЯ рідше), ОТРЯХА́ТИСЯ рідше. — Док. Словник синонімів української мови