обтрушуватися

ОБТРУ́ШУВАТИСЯ (ОТРУ́ШУВАТИСЯ рідше) (струшуючи, очищати себе від пилу, снігу і т. ін.), ОБТРІ́ПУВАТИСЯ, ОБТРЯСА́ТИСЯ (ОТРЯСА́ТИСЯ рідше), ОТРЯХА́ТИСЯ рідше. — Док.: обтруси́тися (отруси́тися), обтрі́патися, обтрясти́ся (отрясти́ся), обтряхнутися (отряхну́тися). Оксенівці заворушилися, стали поправляти на собі одяг, обтрушуватися від снігу (Григорій Тютюнник); Вона (Незгода).. і чихала, і обтріпувалася від пороху, глини й болота (І. Франко); Дівчина впала і мусила обтрястися з листя (Леся Українка); — Рушатиму, — сказав Мурашко, отряхнувшись (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обтрушуватися — обтру́шуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обтрушуватися — -уюся, -уєшся, недок., обтруситися, -трушуся, -трусишся, док. 1》 Обтрушуючи себе, очищатися від пилу, сміття, снігу і т. ін. 2》 Опадати від струсу; обсипатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обтрушуватися — ОБТРУ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБТРУСИ́ТИСЯ, трушу́ся, тру́сишся, док. 1. від чого, з чого і без дод. Обтрушуючи себе, очищатися від пилу, сміття, снігу і т. ін. Кайдашиха вкачалась у сіно та в пил і тільки обтрушувалась (І. Словник української мови у 20 томах
  4. обтрушуватися — ОБТРУ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБТРУСИ́ТИСЯ, трушу́ся, тру́сишся, док. 1. Обтрушуючи себе, очищатися від пилу, сміття, снігу і т. ін. Кайдашиха вкачалась у сіно та в пил і тільки обтрушувалась (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах