1. Словник української мови в 11 томах

обурюватися

ОБУ́РЮВАТИСЯ¹ , ююся, юєшся, недок., ОБУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док.

1. Виражати почуття гніву, незадоволення, роздратування.

Маруся хвилювалася, обурювалася, але о. Василя розворушити було неможливо (Хотк., II, 1966, 61);

В душі Михайло часто обурювався на батька, повставав проти його залізної волі, але корився йому (Томч., Жменяки, 1967, 19);

Іван Орлюк так обурився, що аж стіл.. затріщав під ударом його кулака (Довж., І, 1958, 284).

2. заст. Збуджуватися, хвилюватися.

Обурився ворог; хтось крикнув: — Пали! (Стар., Поет. тв., 1958, 225).

ОБУ́РЮВАТИСЯ², ююся, юєшся, недок., ОБУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., діал. Обвалюватися, обрушуватися.

Перед очима виростали якісь високі стіни, страхітні скелі — мертві, страшні. Здавалось — ось-ось зразу обуряться на нас, задавлять (Вас., І, 1959, 310).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обурюватися — обу́рюватися 1 дієслово недоконаного виду гніватися обу́рюватися 2 дієслово недоконаного виду обвалюватися діал. Орфографічний словник української мови
  2. обурюватися — Сердити|ся|, гнівати|ся|, б. з. збурювати|ся|, запалювати|ся|; (- стіни) обвалювати|ся|; тлк. ОБУРЮВАТИ, (проти) підбурювати. Словник синонімів Караванського
  3. обурюватися — [оубур'уватиес'а] -р'уйус'а, -р'уйеіс':а, -р'уйеіц':а, -р'уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. обурюватися — I -ююся, -юєшся, недок., обуритися, -рюся, -ришся, док. 1》 Виражати почуття гніву, невдоволення, роздратування. 2》 заст. Збуджуватися, хвилюватися. II -ююся, -юєшся, недок., обуритися, -рюся, -ришся, док., діал. Обвалюватися, обрушуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обурюватися — ОБУ́РЮВАТИСЯ¹, ююся, юєшся, недок., ОБУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док. 1. на кого і без дод. Виражати почуття гніву, незадоволення, роздратування. Маруся хвилювалася, обурювалася, але о. Василя розворушити було неможливо (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. обурюватися — СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯ підсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯ рідше, ГНІВИ́ТИСЯ рідше, ЗЛОСТУВА́ТИ рідше, ЗЛОБУВА́ТИ рідше, ҐЗИ́ТИСЯ діал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯ фам. Словник синонімів української мови
  7. обурюватися — Обу́рюватися, -рююся, -рюєшся; обу́ритися, -рюся, -ришся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)