обурюватися

Значення в інших словниках

1. обурюватися — обу́рюватися 1 дієслово недоконаного виду гніватися обу́рюватися 2 дієслово недоконаного виду обвалюватися діал. Орфографічний словник української мови
2. обурюватися — [оубур'уватиес'а] -р'уйус'а, -р'уйеіс':а, -р'уйеіц':а, -р'уйуц':а Орфоепічний словник української мови
3. обурюватися — I -ююся, -юєшся, недок., обуритися, -рюся, -ришся, док. 1》 Виражати почуття гніву, невдоволення, роздратування. 2》 заст. Збуджуватися, хвилюватися. II -ююся, -юєшся, недок., обуритися, -рюся, -ришся, док., діал. Обвалюватися, обрушуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обурюватися — ОБУ́РЮВАТИСЯ¹, ююся, юєшся, недок., ОБУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док. 1. на кого і без дод. Виражати почуття гніву, незадоволення, роздратування. Маруся хвилювалася, обурювалася, але о. Василя розворушити було неможливо (Г. Словник української мови у 20 томах
5. обурюватися — СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯ підсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯ рідше, ГНІВИ́ТИСЯ рідше, ЗЛОСТУВА́ТИ рідше, ЗЛОБУВА́ТИ рідше, ҐЗИ́ТИСЯ діал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯ фам. Словник синонімів української мови
6. обурюватися — Обу́рюватися, -рююся, -рюєшся; обу́ритися, -рюся, -ришся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. обурюватися — ОБУ́РЮВАТИСЯ¹ , ююся, юєшся, недок., ОБУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док. 1. Виражати почуття гніву, незадоволення, роздратування. Маруся хвилювалася, обурювалася, але о. Василя розворушити було неможливо (Хотк. Словник української мови в 11 томах