обшук
О́БШУК, у, ч. Ретельний офіційний огляд кого-, чого-небудь з метою виявлення чогось прихованого або недозволеного.
Часто стражники чи козаки приїздили вночі з волості й робили несподівані обшуки (Донч., III, 1956, 121);
Есесівка робила ретельний обшук. Вона хижо заглядала в вуха, в ніс, тикала паличкою в волосся.., куйовдила зачіски (Хижняк, Тамара, 1959, 168).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обшук — (шукання чогось забороненого) трус. Словник синонімів Полюги
- обшук — о́бшук іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- обшук — Трус, жрґ. сов. шмон. Словник синонімів Караванського
- обшук — -у, ч. Ретельний офіційний огляд кого-, чого-небудь із метою виявлення чогось прихованого або недозволеного. || Слідча дія, що провадиться примусово для виявлення знарядь злочину, предметів, документів тощо... Великий тлумачний словник сучасної мови
- обшук — О́БШУК, у, ч. Офіційно санкціонований ретельний огляд кого-, чого-небудь з метою виявлення чогось прихованого або недозволеного. Часто стражники чи козаки приїздили вночі з волості й робили несподівані обшуки (О. Словник української мови у 20 томах
- обшук — У карному розслідуванні дія, метою якої є пошук у приватному помешканні чи службовому приміщенні із дозволу прокурора предметів, що можуть стати речовими доказами. Універсальний словник-енциклопедія
- обшук — О́БШУК (ретельний огляд офіційними особами кого-, чого-небудь з метою виявлення чогось прихованого, вкраденого або недозволеного), ТРУС. В квітні 1850 р. у поета (Т. Словник синонімів української мови