обіддя
ОБІ́ДДЯ, я, с.
1. Збірн. до о́бід 1.
Макара Макаровича Улянка зустріла біля парні, де гнули обіддя для коліс (Донч., IV, 1957, 110);
Якщо намокне обіддя, шини натягувати не можна: висохнуть колеса — позлітають… (Руд., Остання шабля, 1959, 21);
*У порівн. І гори, й долини однаково вкриті густим лісом. На синьому небі вирізуються зелені дуги, неначе поставлене зелене обіддя (Н.-Лев., II, 1956, 387).
2. Те саме, що о́бід 1.
Старий заперечливо хитав головою. — Не піду.. Що я? Старе колесо з побитим обіддям, з вищербленими спицями (Цюпа, Три явори, 1958, 56).
◊ Хоч обі́ддя гни — дуже товстий, дебелий (про шию, статуру і т. ін.).
— Шия в нього, — хоч обіддя гни, пика — як не лусне, очі жиром запливають (Мирний, IV, 1955, 230);
— У Михнові що не двір, то й виводок дітей. І такі опецькуваті, що хоч обіддя гни на них (Рудь, Гомін.., 1959, 26).
Значення в інших словниках
- обіддя — обі́ддя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- обіддя — ОБІД, (залізні) шина; (круглих речей) обруч, р. рихва; обідець. Словник синонімів Караванського
- обіддя — -я, с. 1》 Збірн. до обід 1). 2》 Те саме, що обід 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- обіддя — ОБІ́ДДЯ, я, с. 1. Збірн. до о́бід 1. Макара Макаровича Улянка зустріла біля парні, де гнули обіддя для коліс (О. Донченко); Якщо намокне обіддя, шини натягувати не можна: висохнуть колеса – позлітають... (М. Руденко); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- обіддя — хоч обі́ддя гни, рідше зі словоспол. таки́й, що. Дуже товстий, дебелий, гладкий тощо. Товста (Олена), як бодня, а шия хоч обіддя гни (І. Нечуй-Левицький); У Миханові що не двір, то й виводок дітей. І такі опецькуваті, що хоч обіддя гни на них (М. Фразеологічний словник української мови
- обіддя — Обі́ддя, -ддя, -ддю, -ддям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обіддя — Обіддя, -дя с. соб. Ободья. Вози добрі кінські і чумацькі, обіддя міцне. Левиц. І. 106. Словник української мови Грінченка