обіляти
ОБІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБІЛИ́ТИ, обілю́, обі́лиш, док., перех.
1. Робити білим; вибілювати.
Вже й тепла вода з милом їх [рук] не могла обілити (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 396);
*Образно. Може, вернеться надія.. В пустку зимовати [зимувати], Хоч всередині обілить Горілую хату (Шевч., І, 1963, 256).
2. перен. Знімати з кого-небудь підозру за недобрі вчинки; встановлювати невинність, виправдувати.
Характерним для сучасного ревізіонізму є намагання затушкувати непримиренні класові протиріччя між робітничим класом і буржуазією, обілити капіталізм (Літ. газ., 6.V 1958, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обіляти — обіля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обіляти — -яю, -яєш, недок., обілити, обілю, обілиш, док., перех. 1》 Робити білим; вибілювати. 2》 перен. Знімати з кого-небудь підозру за недобрі вчинки; встановлювати невинність, виправдувати. 3》 мисл. Знімати шкуру з великого звіра (лося, оленя тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
- обіляти — Вибілювати, вибілити, повибілювати, забілювати, забілити, позабілювати, побілювати, побілити, убілювати, убілити Словник чужослів Павло Штепа
- обіляти — ОБІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБІЛИ́ТИ, обілю́, обі́лиш, док. 1. що. Робити білим; вибілювати. Вже й тепла вода з милом їх [рук] не могла обілити (В. Земляк); * Образно. Може, вернеться надія .. Словник української мови у 20 томах
- обіляти — ВИПРАВДО́ВУВАТИ (визнаючи кого-небудь невинним, правим, доводити це), ВИПРА́ВДУВАТИ, ОПРА́ВДУВАТИ, ОПРАВДО́ВУВАТИ, ВИБАЧА́ТИ рідше, ВИПРАВЛЯ́ТИ рідше, УСПРАВЕДЛИ́ВЛЮВАТИ рідше, ОПРАВЛЯ́ТИ заст., ПРАВДИ́ТИ діал. Словник синонімів української мови