1. Словник української мови в 11 томах

овдовіти

ОВДОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати вдівцем або вдовою.

Сухобрус овдовів, і його дочки хазяйнували в господі (Н.-Лев., І, 1956, 349);

Ще й раніш, відколи овдовіла Катря, зразу й став чіпати її Юхим (Головко, II, 1957, 191).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. овдовіти — овдові́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. овдовіти — -ію, -ієш, док. Стати вдівцем або вдовою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. овдовіти — ОВДОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати вдівцем або вдовою. Сухобрус овдовів, і його дочки хазяйнували в господі (І. Нечуй-Левицький); Ще й раніш, відколи овдовіла Катря, зразу й став чіпати її Юхим (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  4. овдовіти — Овдові́ти, -ві́ю, -ві́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. овдовіти — Овдовіти, -вію, -єш гл. Овдовѣть. Сухобрус овдовів і його дочки хазяйнували в господі. Левиц. Пов. 19. Словник української мови Грінченка