овес

ОВЕ́С, вівса́, ч.

1. Яра злакова культура з суцвіттям волоть і вкритим лускою (рідше голим) зерном.

Густа пшениця, високе жито, зелений овес.., ячмінь мережать смужками усю долину (Н.-Лев., II, 1956, 388);

Недалеко від дороги по пояс у вівсі стоїть Сафрон Варчук і розмахує грабками (Стельмах, II, 1962, 410).

2. Зерно цієї культури, що використовується як корм для худоби (перев. коней) та для виготовлення деяких продовольчих продуктів (крупів, галет і т. ін.).

Не хоче, як кобила вівса (Укр.. присл.., 1955, 305);

Лисичка подала у суд таку бумагу: Що бачила вона, як попелястий Віл На панській винниці пив, як мошенник, брагу, Їв сіно, і овес, і сіль (Греб., І, 1957, 48);

*У порівн. І срібний дощ мальків, дрібненьких, як овес, Біжить по рівняві хвилястій та холодній (Рильський, II, 1946, 162).

3. мн., ві́вса, вівси́, і́в. Вівсяне поле, вівсяні сходи.

Вівса, пшениці, ячмені — все це зіллялось в одну могутню хвилю; вона все топить, все забирає в полон (Коцюб., II, 1955, 227);

Відси вела польова стежка геть-геть поміж вівси на гору (Фр., III, 1950, 457);

Був день, мов кришталь із блакиті й роси. Молоком наливались жита і вівси (Бажан, Вибр., 1940, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. овес — ове́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. овес — [овес] в'іўса, м. (на) в'іўс'і, мн. в'іўса/ в'іўси, в'іўс'іў Орфоепічний словник української мови
  3. овес — вівса, ч. 1》 Яра злакова культура з суцвіттям волоть і вкритим лускою (рідше голим) зерном. 2》 Зерно цієї культури, що використовується як корм для худоби (перев. коней) та для виготовлення деяких продовольчих продуктів (крупів, галет і т. ін.). 3》 мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. овес — ОВЕ́С, вівса́, ч. 1. Яра злакова культура з волотистим суцвіттям і вкритим лускою (рідше голим) зерном. Густа пшениця, високе жито, зелений овес.., ячмінь мережать смужками усю долину (І. Словник української мови у 20 томах
  5. овес — Овес каже: „Сій мене в грязь — буду я князь”. Щоб мати добрий врожай, овес потрібно сіяти ранньою весною. Овес у трьох кожухах, та вітру боїться. Жартома про того, хто дуже тепло вдягається, але все рівно боїться замерзнути. Сій овес в кожусі, а жито в брилі. Овес сіється раніше, ніж жито. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. овес — Однорічна трав'яниста рослина родини злакових, зернова (яра) культура, вирощують у помірному кліматі, переважно в Європі та Азії; зерно багате на жири (до 4-6,5%); використовують як кормовий, фуражний і круп'яний; в Україні вирощують 8 видів. Універсальний словник-енциклопедія
  7. овес — Ове́с, вівса́; ві́вса і вівси́, -сі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)