1. Приповідки або українсько-народня філософія

овес

Овес каже: „Сій мене в грязь — буду я князь”.

Щоб мати добрий врожай, овес потрібно сіяти ранньою весною.

Овес у трьох кожухах, та вітру боїться.

Жартома про того, хто дуже тепло вдягається, але все рівно боїться замерзнути.

Сій овес в кожусі, а жито в брилі.

Овес сіється раніше, ніж жито.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. овес — ове́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. овес — [овес] в'іўса, м. (на) в'іўс'і, мн. в'іўса/ в'іўси, в'іўс'іў Орфоепічний словник української мови
  3. овес — вівса, ч. 1》 Яра злакова культура з суцвіттям волоть і вкритим лускою (рідше голим) зерном. 2》 Зерно цієї культури, що використовується як корм для худоби (перев. коней) та для виготовлення деяких продовольчих продуктів (крупів, галет і т. ін.). 3》 мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. овес — ОВЕ́С, вівса́, ч. 1. Яра злакова культура з волотистим суцвіттям і вкритим лускою (рідше голим) зерном. Густа пшениця, високе жито, зелений овес.., ячмінь мережать смужками усю долину (І. Словник української мови у 20 томах
  5. овес — Однорічна трав'яниста рослина родини злакових, зернова (яра) культура, вирощують у помірному кліматі, переважно в Європі та Азії; зерно багате на жири (до 4-6,5%); використовують як кормовий, фуражний і круп'яний; в Україні вирощують 8 видів. Універсальний словник-енциклопедія
  6. овес — Ове́с, вівса́; ві́вса і вівси́, -сі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. овес — ОВЕ́С, вівса́, ч. 1. Яра злакова культура з суцвіттям волоть і вкритим лускою (рідше голим) зерном. Густа пшениця, високе жито, зелений овес.., ячмінь мережать смужками усю долину (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах