1. Приповідки або українсько-народня філософія

овечка

Більше дасть вовни дурна овечка, як мудрий цап.

Смирні люде більше дають користи, як мудрагелі.

Ходить, як овечка, а буцкає, як баран.

Про тихого, але завзятого чоловіка, що свого не подарує.

Вовк прийшов у овечій шкурі.

Коли лихий вдає із себе доброго.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. овечка — ове́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. овечка — [овечка] -чкие, д. і м. -ец':і, р. мн. -чок Орфоепічний словник української мови
  3. овечка — -и, ж. 1》 Те саме, що вівця. 2》 перен., зневажл. Про покірливу, боязку людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. овечка — 1. ягня, ягнятко, ягняточко, ярча, ярчук 2. це овечатко (мала) Словник чужослів Павло Штепа
  5. овечка — ОВЕ́ЧКА, и, ж. 1. Те саме, що вівця́. При дорозі стояла жінка і тримала на мотузку овечку (Н. Кобринська); Точність у кожному русі, Вовну в мішки – і на склад! Зайде овечка в кожусі – Йде без кожуха назад! (С. Олійник); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  6. овечка — як облу́пленого, зі сл. зна́ти, зневажл. Дуже добре, до найменших дрібниць. Його всякий знає як облупленого (Укр. присл..); — Ви мене знаєте.— Як облупленого,— вставила бабуня (П. Фразеологічний словник української мови
  7. овечка — ВІВЦЯ́ (невелика свійська тварина; зневажл. про покірну, лякливу людину), ОВЕ́ЧКА, ЯГНИ́ЦЯ. Розбрелися, як вівці без пастуха (прислів'я); Там пасуться бережками овечки біленькі (коломийка); На базарах ми сир продавали і наші ягниці (М. Зеров). Словник синонімів української мови
  8. овечка — Ове́чка, -чки, -чці; -ве́чки, -ве́чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. овечка — ОВЕ́ЧКА, и, ж. 1. Те саме, що вівця́. Минули кілька хат. При дорозі стояла жінка і тримала на мотузку овечку (Кобр., Вибр., 1954, 153); Точність у кожному русі, Вовну в мішки — і на склад! Зайде овечка в кожусі — Йде без кожуха назад! (С. Ол., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  10. овечка — Овечка, -ки ж. 1) ум. отъ вівця. 2) Мокрица, Oniscus murarius. Вх. Лем. 441. Словник української мови Грінченка