овечка

ОВЕ́ЧКА, и, ж.

1. Те саме, що вівця́.

При дорозі стояла жінка і тримала на мотузку овечку (Н. Кобринська);

Точність у кожному русі, Вовну в мішки – і на склад! Зайде овечка в кожусі – Йде без кожуха назад! (С. Олійник);

* У порівн. Громада збилася в купу, як овечки під дощ (Панас Мирний);

Отак стояв пан директор, похнюплений, худенький, невеличкий .. Смирний, як овечка (Л. Мартович).

2. перен., зневажл. Про покірливу, боязку людину.

Ся Гапка кожне слово так тихенько та любенько та жалібненько промовляла, неначе у цілісінькому світі Божому нема такої, як вона, овечки (Марко Вовчок);

Маріоара образилася. Вона довго мовчала, а тепер уже не хоче бути овечкою, не до того воно йдеться, щоб жінкам усе слухати чоловіків та жити їхнім розумом (М. Чабанівський).

Прикида́тися / прики́нутися ове́чкою див. прикида́тися¹.

◇ (1) Як облу́плену ове́чку (д) див. облу́плений.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. овечка — ове́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. овечка — [овечка] -чкие, д. і м. -ец':і, р. мн. -чок Орфоепічний словник української мови
  3. овечка — -и, ж. 1》 Те саме, що вівця. 2》 перен., зневажл. Про покірливу, боязку людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. овечка — 1. ягня, ягнятко, ягняточко, ярча, ярчук 2. це овечатко (мала) Словник чужослів Павло Штепа
  5. овечка — Більше дасть вовни дурна овечка, як мудрий цап. Смирні люде більше дають користи, як мудрагелі. Ходить, як овечка, а буцкає, як баран. Про тихого, але завзятого чоловіка, що свого не подарує. Вовк прийшов у овечій шкурі. Коли лихий вдає із себе доброго. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. овечка — як облу́пленого, зі сл. зна́ти, зневажл. Дуже добре, до найменших дрібниць. Його всякий знає як облупленого (Укр. присл..); — Ви мене знаєте.— Як облупленого,— вставила бабуня (П. Фразеологічний словник української мови
  7. овечка — ВІВЦЯ́ (невелика свійська тварина; зневажл. про покірну, лякливу людину), ОВЕ́ЧКА, ЯГНИ́ЦЯ. Розбрелися, як вівці без пастуха (прислів'я); Там пасуться бережками овечки біленькі (коломийка); На базарах ми сир продавали і наші ягниці (М. Зеров). Словник синонімів української мови
  8. овечка — Ове́чка, -чки, -чці; -ве́чки, -ве́чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. овечка — ОВЕ́ЧКА, и, ж. 1. Те саме, що вівця́. Минули кілька хат. При дорозі стояла жінка і тримала на мотузку овечку (Кобр., Вибр., 1954, 153); Точність у кожному русі, Вовну в мішки — і на склад! Зайде овечка в кожусі — Йде без кожуха назад! (С. Ол., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  10. овечка — Овечка, -ки ж. 1) ум. отъ вівця. 2) Мокрица, Oniscus murarius. Вх. Лем. 441. Словник української мови Грінченка