1. Словник української мови в 11 томах

овесець

ОВЕСЕ́ЦЬ, вівсеця́, ч. Пестл. до ове́с.

Коли стоїть у городі стіжок сінця, а в коморі є вівсеця четвертей з десять, то вже він і думає, що й через десять год його не випродасть (Кв.-Осн., II, 1956, 254);

Хазяїн сіяв овесець; Була у його нивка невелика (Гл., Вибр., 1951, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. овесець — овесе́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. овесець — вівсеця, ч. Пестл. до овес. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. овесець — ОВЕСЕ́ЦЬ, вівсеця́, ч. Пестл. до ове́с. Коли стоїть у городі стіжок сінця, а в коморі є вівсеця четвертей з десять, то вже він і думає, що й через десять год його не випродасть (Г. Квітка-Основ'яненко); Хазяїн сіяв овесець; Була у його нивка невелика (Л. Глібов). Словник української мови у 20 томах
  4. овесець — Овес, -вівса м. Овесъ, Avena sativa. — голий. Avena nuda. Вх. Пч. II. 29. Овес у трьох кожухах, та вітру боїться. Ном. № 650. Дає коню сіна й вівса. Мет. 75. Не хоче, як кобила вівса. Ном. № 5009. шити на овес. Шить крупными стежками. Вас. 211. ум. овесе́ць, овесок. Словник української мови Грінченка