оглав
О́ГЛАВ, у, ч., заст.
1. Зміст.
2. Заголовок.
Позолочений оглав горів на сонці: "Декларація прав вільної людини й громадянина" (Кач., II, 1958, 34).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оглав — I огл`ав-а, оглавець, -вця, ч., зах. Недоуздок. II `оглав-у, ч., заст. 1》 Зміст. 2》 Заголовок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оглав — (книжки) зміст Словник чужослів Павло Штепа
- оглав — ОГЛА́В, а, ч., діал. Вуздечка. О́ГЛАВ, у, ч., заст. 1. Зміст. 2. Заголовок. Позолочений оглав горів на сонці: “Декларація прав вільної людини й громадянина” (Я. Качура). Словник української мови у 20 томах
- оглав — Оглав, -ву м. Уздечка, недоуздокъ. Вх. Лем. 442. Словник української мови Грінченка