огласка

ОГЛА́СКА, и, ж., рідко. Те саме, що роз́голос 1.

Участь громадських обвинувачів необхідна особливо у тих випадках, коли характер процесу заслуговує на те, щоб справа набула публічної огласки (Рад. право, 4, 1960, 35);

— От хіба вам, Іро, і Валі виступити разом у районній газеті з статтею, так би мовити, дати огласку нашому місячнику (Логв., Літа.., 1960, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огласка — Розголос, поголоска, поголосок, поголос, поговір, поговірка, перегуди, перегуди, почутка, чутки, див. сплетня, дефамація, оголошення Словник чужослів Павло Штепа
  2. огласка — ОГЛА́СКА, и, ж., рідко. Те саме, що ро́зголос 1. Участь громадських обвинувачів необхідна особливо у тих випадках, коли характер процесу заслуговує на те, щоб справа набула публічної огласки (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах