огласка

ОГЛА́СКА, и, ж., рідко.

Те саме, що ро́зголос 1.

Участь громадських обвинувачів необхідна особливо у тих випадках, коли характер процесу заслуговує на те, щоб справа набула публічної огласки (з наук. літ.);

– От хіба вам, Іро, і Валі виступити разом у районній газеті з статтею, так би мовити, дати огласку нашому місячнику (В. Логвиненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огласка — Розголос, поголоска, поголосок, поголос, поговір, поговірка, перегуди, перегуди, почутка, чутки, див. сплетня, дефамація, оголошення Словник чужослів Павло Штепа
  2. огласка — ОГЛА́СКА, и, ж., рідко. Те саме, що роз́голос 1. Участь громадських обвинувачів необхідна особливо у тих випадках, коли характер процесу заслуговує на те, щоб справа набула публічної огласки (Рад. Словник української мови в 11 томах