огнекрилий

ОГНЕКРИ́ЛИЙ, а, е, поет. Який має вогненні крила.

І згори глядить так грізно Огнекрилий херувим (Фр., X, 1954, 394);

*Образно. Змагання! Ще більше, ще далі! З вершин на вершину — до цілі! Вирізуй на твердім металі Слова боротьби огнекрилі! (Рильський, І, 1956, 128);

Як народу сила огнекрила Мури всі, фортеці всі змела, — На порозі Смольного зустріла Леніна смугляночка мала (Бичко, Сійся.., 1959, 70).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me