ого
ОГО́, виг. Уживається при вираженні здивування, захоплення, застереження і т. ін. з приводу чогось надзвичайного, несподіваного, непередбаченого і т. ін.
А колись співали, ого, ще як! (Л. Укр., II, 1951, 36);
На дні ями проступають бульки, чути якийсь клекіт.. — ого, то вже знак, що пора забивати яму! (Фр., IV, 1950, 7);
Стис удлище, підсік.. Ого, нівроку! Немов струна, співає волосінь, І короп кидається у глибінь (Рильський, II, 1960, 121);
— Не конверт, а конвент! Це таке, брат, Вутанько, що ого! Туди тільки наймудріших збирають… (Гончар, II, 1959, 186);
— Ти краще штаненята притримуй, — сміється Євген. — Вони в мене на цурці ого як тримаються, — анітрохи не ображається хлопчак (Стельмах, І, 1962, 215).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ого — ого́ вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- ого — виг. Уживається для вираження здивування, захоплення, застереження і т. ін. з приводу чогось надзвичайного, несподіваного, непередбаченого і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ого — ОГО́, виг. Уживається для вираження здивування, захоплення, застереження і т. ін. з приводу чогось надзвичайного, несподіваного, непередбаченого і т. ін. А колись співали, ого, ще як! (Леся Українка); На дні ями проступають бульки, чути якийсь клекіт .. Словник української мови у 20 томах
- ого — Ого́, ого-го́! виг. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ого — Ого! меж., выражающее удивленіе. Ого, чудеса! вербовиї колеса. Ном. № 7831. Словник української мови Грінченка