1. Словник української мови в 11 томах

огрублий

ОГРУ́БЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до огру́бнути.

Таня, дивлячись на його руки, думала, що вони такі ж великі і огрублі в роботі, як і в її батька (Гончар, Людина.., 1960, 60);

На вигляд — огрублі [бійці] в диму бойовім, Обличчя черстве, і суворість на нім (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 363).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огрублий — огру́блий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. огрублий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до огрубнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. огрублий — ОГРУ́БЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до огру́бнути. Таня, дивлячись на його руки, думала, що вони такі ж великі і огрублі в роботі, як і в її батька (О. Гончар); На вигляд – огрублі [бійці] в диму бойовім, Обличчя черстве, і суворість на нім (І. Нехода). Словник української мови у 20 томах