огрублий
огру́блий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до огрубнути.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- огрублий — огру́блий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- огрублий — ОГРУ́БЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до огру́бнути. Таня, дивлячись на його руки, думала, що вони такі ж великі і огрублі в роботі, як і в її батька (О. Гончар); На вигляд – огрублі [бійці] в диму бойовім, Обличчя черстве, і суворість на нім (І. Нехода). Словник української мови у 20 томах
- огрублий — ОГРУ́БЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до огру́бнути. Таня, дивлячись на його руки, думала, що вони такі ж великі і огрублі в роботі, як і в її батька (Гончар, Людина.., 1960, 60); На вигляд — огрублі [бійці] в диму бойовім, Обличчя черстве, і суворість на нім (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 363). Словник української мови в 11 томах