1. Словник української мови в 11 томах

одебелілий

ОДЕБЕЛІ́ЛИЙ, а, е, діал. Дієпр. акт. мин. ч. до одебелі́ти.

Унтер пролопотів повз нього, ламаючи кущі.. і нічого не бачачи на своєму шляху. Одебелілий від страху, він, мабуть, не чув і пострілів (Загреб., Європа 45, 1959, 224).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одебелілий — одебелі́лий дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. одебелілий — -а, -е, діал. Дієприкм. акт. мин. ч. до одебеліти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одебелілий — ОДЕБЕЛІ́ЛИЙ, а, е, діал. Дієпр. акт. до одебелі́ти. Унтер пролопотів повз нього, ламаючи кущі .. і нічого не бачачи на своєму шляху. Одебелілий від страху, він, мабуть, не чув і пострілів (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах