одебеліти
ОДЕБЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал. Остовпіти, заціпеніти.
Вийшов з очерету, дивлюся — шандарі ходять по полю. Я, побачивши їх, аж одебелів з переполоху (Фр., І, 1955, 74).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одебеліти — Одебелі́ти: Одебе́літи: — завмерти зі страху [16] — застигнути (з жаху, холоду), завмерти (з жаху) [I] — здеревіти, помертвіти (Ів.Фр.) [II] — остовпіти, завмерти з жаху [25] — остовпіти [IV] оде́беліти: оторопѣть, помертвѣть [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
- одебеліти — одебелі́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- одебеліти — -ію, -ієш, док., діал. Остовпіти, заціпеніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- одебеліти — ОДЕБЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал. Остовпіти, заціпеніти. Вийшов з очерету, дивлюся – шандарі ходять по полю. Я, побачивши їх, аж одебелів з переполоху (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- одебеліти — ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАХОЛО́НУТИ, ЗАХОЛО́ТИ, ОХОЛО́НУТИ, ОХОЛО́ТИ, ПОХОЛОДІ́ТИ, ПОХОЛО́НУТИ, ПОХОЛО́ТИ... Словник синонімів української мови