одежа

ОДЕ́ЖА, і, ж. Те саме, що о́дяг.

Отож той самий сиротина У наймах сяк тобі, то так Придбав, сірома, грошенят, Одежу справив (Шевч., II, 1963, 269);

Тимко схопився і, намацавши на жердці одежу, став хапливо зодягатися (Тют., Вир, 1964, 7);

*Образно. Дружба народів — це Леніна клич, Сонце незгасне над тьмою сторіч, Дощ благодатний у срібній одежі (Рильський, І, 1956, 392);

*У порівн. А ліс зеленіє на сонці, неначе дорога оксамитова зелена одежа, кинута на гори (Н.-Лев., II, 1956, 387).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

одежа — оде́жа іменник жіночого роду одяг Орфографічний словник української мови
одежа — див. ОДЯГ. Словник синонімів Караванського
одежа — див. одяг Словник синонімів Вусика
одежа — -і, ж. Те саме, що одяг. Великий тлумачний словник сучасної мови
одежа — див. одіяння Словник чужослів Павло Штепа
одежа — ОДЕ́ЖА, і, ж. Те саме, що о́дяг. Отож той самий сиротина У наймах сяк тобі, то так Придбав, сірома, грошенят, Одежу справив (Т. Шевченко); Тимко схопився і, намацавши на жердці одежу, став хапливо зодягатися (Григорій Тютюнник)... Словник української мови у 20 томах
одежа — Не одежа чоловіка, а чоловік одежу красить. Одежа не є мірилом вартости людини. По одежі вас витають, а по мудрості садять. Гарно вдягнених радо витають, та по заслузі гостять і шанують. Приповідки або українсько-народня філософія
одежа — міня́ти личи́ну (шкі́ру), зневажл. Інакше себе поводити й набувати іншого вигляду; маскуватися, пристосовуватися. — Міняють (недруги) личини, братовбивчу ворожнечу між нами посіяти хочуть… (О. Фразеологічний словник української мови
одежа — О́ДЯГ (сукупність виробів із тканини, хутра, шкіри, якими покривають тіло), ОДЕ́ЖА, УБРА́ННЯ (ВБРА́ННЯ), УБИРА́ННЯ (ВБИРА́ННЯ), УБІ́Р (ВБІР), ТУАЛЕ́Т, СТРІЙ, ОДЕ́ЖИНА розм., О́ДІЖ розм., ОДЯГА́НКА розм., ВДЯГА́НКА (УДЯГА́НКА) розм., ОДЯГА́ЛО розм. Словник синонімів української мови
одежа — Оде́жа, -жі, -жі, -жею; оде́жі, -де́ж Правописний словник Голоскевича (1929 р.)