однакий

ОДНА́КИЙ, а, е, діал. Однаковий.

Приїхали три козаки. Та всі три однакі (Нар. лірика, 1956, 222);

І час, і нудьга, і в’язниця Поклали на бранців ознаки; Проте у їх очах горіли Й тепер поривання однакі (Стар., Поет. тв., 1958, 166);

— Царський режим скрізь однакий. Всюди є багаті і бідні (Гжицький, У світ.., 1960, 184).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. однакий — -а, -е, діал. Однаковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. однакий — ОДНА́КИЙ, а, е, діал. Однаковий. Приїхали три козаки, Та всі три однакі (з народної пісні); І час, і нудьга, і в'язниця Поклали на бранців ознаки; Проте у їх очах горіли Й тепер поривання однакі (М. Старицький). Словник української мови у 20 томах
  3. однакий — Один за вісімнадцять а другий без двох двадцять. Оба однако добрі або лихі. Давно замісць вісімнадцять говорили без двох двадцять. Оправ його хоч і в рами, то він все один остане. Хвали його і моли, то він незмінний. Приповідки або українсько-народня філософія
  4. однакий — Однакий, -а, -е = однаковий. Я однакий, мамо, не змінився. Федьк. Словник української мови Грінченка