1. Словник української мови в 11 томах

однодушний

ОДНОДУ́ШНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що односта́йний 1, 2.

Домна похилилась, але не впала зовсім, стояла наперекір усім законам механіки, невмируща й нездоланна, викликаючи однодушне бажання допомогти їй випростатися (Ю. Янов., II, 1954, 111);

Ми йшли стрункою, однодушною лавою (Смолич, І, 1947, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. однодушний — одноду́шний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. однодушний — -а, -е, рідко. Те саме, що одностайний 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. однодушний — ОДНОДУ́ШНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що односта́йний 1, 2. Домна похилилась, але не впала зовсім, стояла наперекір усім законам механіки, невмируща й нездоланна, викликаючи однодушне бажання допомогти їй випростатися (Ю. Яновський); Ми йшли стрункою, однодушною лавою (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  4. однодушний — ОДНОСТА́ЙНИЙ (який виражає, виявляє спільну волю), ОДНОДУ́ШНИЙ рідше; ОДНОГОЛО́СНИЙ (при голосуванні — прийнятий усіма присутніми). Словник синонімів української мови
  5. однодушний — Одноду́шний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)