1. Словник української мови в 11 томах

одностайне

ОДНОСТА́ЙНЕ, присл., заст. Одностайно.

І одногласне, одностайне Громада вибрала гетьмана — Преславного Лободу Івана, Лицаря старого, Брата військового (Шевч., II, 1953, 138);

Всі разом одностайне сплять так твердо, що при кінці засідання треба кождого [радного] порядно потермосити, заки спам’ятається (Март., Тв., 1954, 212).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одностайне — див. одностайно Словник синонімів Вусика
  2. одностайне — присл., рідко. Те саме, що одностайно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одностайне — ОДНОСТА́ЙНЕ, присл., заст. Одностайно. І одногласне, одностайне Громада вибрала гетьмана – Преславного Лободу Івана, Лицаря старого, Брата військового (Т. Шевченко); Всі разом одностайне сплять так твердо, що при кінці засідання треба кождого порядно потермосити, заки спам'ятається (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
  4. одностайне — Одностайне нар. = одностайно. К. ЧР. 26. Словник української мови Грінченка