1. Словник української мови в 11 томах

одностайний

ОДНОСТА́ЙНИЙ, а, е.

1. Який виявляє, виражає спільну волю.

Ми знаємо,.. що тільки тоді революція стає революцією, коли десятки мільйонів людей в одностайному пориві піднялись як один (Ленін, 36, 1973, 466);

Ватутін тільки оглянув присутніх, прочитав у їх очах одностайну рішучість (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 281);

// Злагоджений, дружний.

Кімната раптом здригнулась від одностайного реготу (Досв., Вибр., 1959, 264).

2. рідко. Єдиний, неподільний.

І знову чув на заклик цей Могутній, спільний клич людей: "Хай будем одностайні ми З Росії рідними людьми!" (Бажан, Роки, 1957, 232);

У вікопомній битві за Дніпро поруч бились не тільки діти Дніпра — росіяни, українці, білоруси, — але й казахи,і грузини, і вірмени, бився одностайний радянський народ (Рильський, III, 1956, 26).

3. Весь, скрізь однаковий.

Дім невеликий, але з однаковими вікнами, одностайною краскою на надвірних стінах, з цілим дахом, цілими коминами, одним словом: назверх порядний (Мак., Вибр., 1954, 150);

Ліс починав спрокволу втрачати свою одностайну зелень (Вільде, Сестри.., 1958, 24);

// Те саме, що одномані́тний.

Якийсь неначе рай увиджується їй в фантазії, заколиханій тихим одностайним сільським життям (Н.-Лев., IV, 1956, 110);

[Любов:] Риск… та що, без нього все життя людське було б одностайне, як осінній дощ (Л. Укр., II, 1951, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одностайний — Одноманітний, монотонний [III] — одноманітний [IV,V,VI,X] Словник з творів Івана Франка
  2. одностайний — односта́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. одностайний — Односта́йний. Одноманітний. Одностайне і непривітне житє львівскої громади, про котре я другим разом докладнійше вам напишу (Б., 1895, 11, 3); “Царівна” писана кровією мого серця. Українська літературна мова на Буковині
  4. одностайний — Дружній, солідарний, весь, як один, г. однозгідний; (нарід) єдиний, неподільний; (осуд) загальний, (- ухвалу, на зборах) одноголосний. Словник синонімів Караванського
  5. одностайний — див. дружний Словник синонімів Вусика
  6. одностайний — -а, -е. 1》 Який виявляє, виражає спільну волю. || Злагоджений, дружний. 2》 рідко. Єдиний, неподільний. 3》 Весь, скрізь однаковий. || Те саме, що одноманітний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. одностайний — ОДНОСТА́ЙНИЙ, а, е. 1. Який виявляє, виражає спільну волю. Ватутін тільки оглянув присутніх, прочитав у їх очах одностайну рішучість (Іван Ле і О. Левада); // Злагоджений, дружний. Кімната раптом здригнулась від одностайного реготу (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
  8. одностайний — ДРУ́ЖНИЙ (про якісь дії, роботу, що відбуваються одночасно, спільно, погоджено; який діє, працює спільно, погоджено), ЗЛА́ГОДЖЕНИЙ, ОДНОСТА́ЙНИЙ, ЗЛА́ДНАНИЙ розм., ЛА́ДНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  9. одностайний — Односта́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. одностайний — Одностайний, -а, -е 1) Единодушный, солидарный. Будьмо одностайні. О. 1862. III. 25. 2) Однородный, весь, вездѣ одинаковый, цѣльный. Гол. Од. 36. Як би земля одностайна, а то зверху супіскувата, а там далі вглиб солончакувата. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка