1. Українська літературна мова на Буковині

одностайний

Односта́йний. Одноманітний. Одностайне і непривітне житє львівскої громади, про котре я другим разом докладнійше вам напишу (Б., 1895, 11, 3); “Царівна” писана кровією мого серця. Банда циганів-музиків — із чудовим капельмейстром Хрістофом — дала почин до написаня цеї повісти. Я шаліла внутрішньо від музики, до того неустанна туга вирвати ся з зачарованого кола домашного одностайного житя, де я мало що знаходила для своєї душі і фантазії, допровадила мене до того, що я, замкнена, дуже маломовна, не маючи що з “фантом ”у своїм нутрі починати, писала це оповіданє (Коб., Про себе саму, 23); Мешканці тих хатин, що звернені лицем до рівнини, дивляться взимі в сумну, одностайну картину (Коб., Земля, 222)

// пол. jednostajny — одноманітний, монотонний, jednostajne życie — одноманітне життя.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одностайний — Одноманітний, монотонний [III] — одноманітний [IV,V,VI,X] Словник з творів Івана Франка
  2. одностайний — односта́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. одностайний — Дружній, солідарний, весь, як один, г. однозгідний; (нарід) єдиний, неподільний; (осуд) загальний, (- ухвалу, на зборах) одноголосний. Словник синонімів Караванського
  4. одностайний — див. дружний Словник синонімів Вусика
  5. одностайний — -а, -е. 1》 Який виявляє, виражає спільну волю. || Злагоджений, дружний. 2》 рідко. Єдиний, неподільний. 3》 Весь, скрізь однаковий. || Те саме, що одноманітний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. одностайний — ОДНОСТА́ЙНИЙ, а, е. 1. Який виявляє, виражає спільну волю. Ватутін тільки оглянув присутніх, прочитав у їх очах одностайну рішучість (Іван Ле і О. Левада); // Злагоджений, дружний. Кімната раптом здригнулась від одностайного реготу (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
  7. одностайний — ДРУ́ЖНИЙ (про якісь дії, роботу, що відбуваються одночасно, спільно, погоджено; який діє, працює спільно, погоджено), ЗЛА́ГОДЖЕНИЙ, ОДНОСТА́ЙНИЙ, ЗЛА́ДНАНИЙ розм., ЛА́ДНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  8. одностайний — Односта́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. одностайний — ОДНОСТА́ЙНИЙ, а, е. 1. Який виявляє, виражає спільну волю. Ми знаємо,.. що тільки тоді революція стає революцією, коли десятки мільйонів людей в одностайному пориві піднялись як один (Ленін, 36, 1973, 466); Ватутін тільки оглянув присутніх... Словник української мови в 11 томах
  10. одностайний — Одностайний, -а, -е 1) Единодушный, солидарный. Будьмо одностайні. О. 1862. III. 25. 2) Однородный, весь, вездѣ одинаковый, цѣльный. Гол. Од. 36. Як би земля одностайна, а то зверху супіскувата, а там далі вглиб солончакувата. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка