одностайний

ДРУ́ЖНИЙ (про якісь дії, роботу, що відбуваються одночасно, спільно, погоджено; який діє, працює спільно, погоджено), ЗЛА́ГОДЖЕНИЙ, ОДНОСТА́ЙНИЙ, ЗЛА́ДНАНИЙ розм., ЛА́ДНИЙ розм. — Їстимемо яблучка, їстимемо, — приказував він, стежачи за дружною, організованою працею (О. Донченко); Вони прийшли до університету злагодженим строєм (В. Кучер); Ми одностайні у труді — І цим ми вічно молоді! (М. Рильський); На сяюче плесо гранітного ширу Ступив сурмачів струнко зладнаний ряд (М. Бажан); З вікон аудиторій університету.. звучав ладний суголосний хор юних голосів (Ю. Смолич).

ЄДИ́НИЙ (який становить собою внутрішню єдність, сприймається як щось нерозривно зв'язане), ОДИ́Н, ЦІ́ЛІСНИЙ, ЦІ́ЛЬНИЙ, НЕПОДІ́ЛЬНИЙ, МОНОЛІ́ТНИЙ, НЕРОЗДІ́ЛЬНИЙ, НЕДІЛИ́МИЙ, ЦІ́ЛИЙ рідко, ОДНОСТА́ЙНИЙ рідко. Щасливий гомін та дружній сміх сплітався в єдину симфонію звуків і кольорів (О. Гончар); І Максименки, і Крупіни переїхали в Романівку .. з Чорнобильського району. Живуть вони одним домом (з газети); Суспільне буття, цілісним виявом якого є існуючий спосіб виробництва, складається і змінюється не за доброю згодою людей, а незалежно від їх суб'єктивного бажання (з журналу); В інтер'єрі гуцульських хат важлива роль належить конструкціям: поперечним і поздовжнім сволокам, стелі й підлозі, стінам з вікнами і дверима, які утворюють зі зрубом цільну пластичну композицію (Українська хата); Ботев-революціонер і Ботев-поет неподільні (М. Рильський); Дисципліна основа колективу, саме вона згуртовує, цементує його, робить монолітним (з газети); Сам прогрес науки і техніки посилює в свідомості сучасної людини відчуття вселюдської спорідненості і нероздільності долі народів (з посібника); Єдину й неділиму Росію, мов шашелі, роз'їли дрібні правителі (М. Стельмах); З різних об'явів їх любові до героїнь.. можна було скласти одну велику і цілу мою любов до тебе (Леся Українка).

ОДНА́КОВИЙ (який нічим не різниться від інших у чому-небудь), РІ́ВНИЙ, ОДНА́КИЙ розм., ОДИ́Н перев. із сл. вік, ріст, розмір і т. ін.; ОДНОСТА́ЙНИЙ діал. (скрізь однаковий — про колір). Чуттям з тобою брати ми, Однакову думку плекаєм (П. Тичина); Черниш і Сагайда мали рівні звання (О. Гончар); Приїхали козаки, Та всі три однакі (пісня); Діти одного віку; Дім невеликий, але з однаковими вікнами, одностайною краскою на подвірних стінах (О. Маковей). — Пор. тото́жний.

ОДНОМАНІ́ТНИЙ (позбавлений різноманітності, змін, весь час однаковий), МОНОТО́ННИЙ, ОДНОТО́ННИЙ, ОДНОСТА́ЙНИЙ. Серед одноманітного стрекотання коників почувся пронизливий свист (С. Скляренко); Небагато часу минуло, а вже мені обридло життя, монотонне та безквітне (І. Нечуй-Левицький); Було, весни животворящий дух Замети срібні склом тонким укриє, І перших крапель однотонних рух Наллє серця вином ясної ліри (М. Рильський); (Любов:) Риск.. та що, без нього все життя людське було б одностайне, як осінній дощ (Леся Українка).

ОДНОСТА́ЙНИЙ (який виражає, виявляє спільну волю), ОДНОДУ́ШНИЙ рідше; ОДНОГОЛО́СНИЙ (при голосуванні — прийнятий усіма присутніми).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одностайний — Одноманітний, монотонний [III] — одноманітний [IV,V,VI,X] Словник з творів Івана Франка
  2. одностайний — односта́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. одностайний — Односта́йний. Одноманітний. Одностайне і непривітне житє львівскої громади, про котре я другим разом докладнійше вам напишу (Б., 1895, 11, 3); “Царівна” писана кровією мого серця. Українська літературна мова на Буковині
  4. одностайний — Дружній, солідарний, весь, як один, г. однозгідний; (нарід) єдиний, неподільний; (осуд) загальний, (- ухвалу, на зборах) одноголосний. Словник синонімів Караванського
  5. одностайний — див. дружний Словник синонімів Вусика
  6. одностайний — -а, -е. 1》 Який виявляє, виражає спільну волю. || Злагоджений, дружний. 2》 рідко. Єдиний, неподільний. 3》 Весь, скрізь однаковий. || Те саме, що одноманітний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. одностайний — ОДНОСТА́ЙНИЙ, а, е. 1. Який виявляє, виражає спільну волю. Ватутін тільки оглянув присутніх, прочитав у їх очах одностайну рішучість (Іван Ле і О. Левада); // Злагоджений, дружний. Кімната раптом здригнулась від одностайного реготу (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
  8. одностайний — Односта́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. одностайний — ОДНОСТА́ЙНИЙ, а, е. 1. Який виявляє, виражає спільну волю. Ми знаємо,.. що тільки тоді революція стає революцією, коли десятки мільйонів людей в одностайному пориві піднялись як один (Ленін, 36, 1973, 466); Ватутін тільки оглянув присутніх... Словник української мови в 11 томах
  10. одностайний — Одностайний, -а, -е 1) Единодушный, солидарный. Будьмо одностайні. О. 1862. III. 25. 2) Однородный, весь, вездѣ одинаковый, цѣльный. Гол. Од. 36. Як би земля одностайна, а то зверху супіскувата, а там далі вглиб солончакувата. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка