односкладовий
СТИ́СЛИЙ (викладений, висловлений коротко, без деталей), КОРО́ТКИЙ, НЕБАГАТОСЛІ́ВНИЙ, КОРОТКОМО́ВНИЙ, НЕВЕЛЕМО́ВНИЙ, СКУПИ́Й (зовсім короткий); ЛАКОНІ́ЧНИЙ, ЛАПІДА́РНИЙ книжн. (короткий, але дуже чіткий); КОНСПЕКТИ́ВНИЙ (короткий, з викладом основного змісту); ТЕ́ЗИСНИЙ (викладений тезами, окремими положеннями); ТЕЛЕГРА́ФНИЙ (про стиль, манеру письма — максимально стислий); ОДНОСКЛАДО́ВИЙ (звичайно про відповідь — одним словом). Ах, як дитинство все в рядок убгати стислий? (М. Рильський); Вона заздалегідь приготувала коротку промову (О. Донченко); Я уважно слухаю його скупу, небагатослівну розповідь (Ю. Збанацький); Нарада була короткомовною, летючою (І. Ле); Літопису невелемовний звіт Вкриває порох семи сотень літ (М. Бажан); В цій великій світлій кімнаті насамперед кидалися в очі якісь музейні експонати — лаконічний напис угорі пояснював: "Наше минуле" (С. Журахович); Стиль заміток, статей і нарисів був (під час війни) гранично короткий, майже телеграфний (В. Кучер).
Значення в інших словниках
- односкладовий — односкладо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- односкладовий — -а, -е. 1》 Який має один склад (про слово або його частини). 2》 Який складається з одного-двох слів; стислий, лаконічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- односкладовий — ОДНОСКЛАДО́ВИЙ, а, е. 1. Який має один склад (про слово або його частини). Творення пасивних дієприкметників за допомогою суфікса “-т-” обмежене певними умовами, а саме... Словник української мови у 20 томах
- односкладовий — Односкладо́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- односкладовий — ОДНОСКЛАДО́ВИЙ, а, е. 1. Який має один склад (про слово або його частини). Творення пасивних дієприкметників за допомогою суфікса "-т-" обмежене певними умовами, а саме... Словник української мови в 11 томах
- односкладовий — Односкладо́вий, -а, -е Односложный. Желех. Словник української мови Грінченка