одностайний
односта́йний
прикметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одностайний — Одноманітний, монотонний [III] — одноманітний [IV,V,VI,X] Словник з творів Івана Франка
- одностайний — Односта́йний. Одноманітний. Одностайне і непривітне житє львівскої громади, про котре я другим разом докладнійше вам напишу (Б., 1895, 11, 3); “Царівна” писана кровією мого серця. Українська літературна мова на Буковині
- одностайний — Дружній, солідарний, весь, як один, г. однозгідний; (нарід) єдиний, неподільний; (осуд) загальний, (- ухвалу, на зборах) одноголосний. Словник синонімів Караванського
- одностайний — див. дружний Словник синонімів Вусика
- одностайний — -а, -е. 1》 Який виявляє, виражає спільну волю. || Злагоджений, дружний. 2》 рідко. Єдиний, неподільний. 3》 Весь, скрізь однаковий. || Те саме, що одноманітний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- одностайний — ОДНОСТА́ЙНИЙ, а, е. 1. Який виявляє, виражає спільну волю. Ватутін тільки оглянув присутніх, прочитав у їх очах одностайну рішучість (Іван Ле і О. Левада); // Злагоджений, дружний. Кімната раптом здригнулась від одностайного реготу (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
- одностайний — ДРУ́ЖНИЙ (про якісь дії, роботу, що відбуваються одночасно, спільно, погоджено; який діє, працює спільно, погоджено), ЗЛА́ГОДЖЕНИЙ, ОДНОСТА́ЙНИЙ, ЗЛА́ДНАНИЙ розм., ЛА́ДНИЙ розм. Словник синонімів української мови
- одностайний — Односта́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- одностайний — ОДНОСТА́ЙНИЙ, а, е. 1. Який виявляє, виражає спільну волю. Ми знаємо,.. що тільки тоді революція стає революцією, коли десятки мільйонів людей в одностайному пориві піднялись як один (Ленін, 36, 1973, 466); Ватутін тільки оглянув присутніх... Словник української мови в 11 томах
- одностайний — Одностайний, -а, -е 1) Единодушный, солидарный. Будьмо одностайні. О. 1862. III. 25. 2) Однородный, весь, вездѣ одинаковый, цѣльный. Гол. Од. 36. Як би земля одностайна, а то зверху супіскувата, а там далі вглиб солончакувата. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка