одностаничник

ОДНОСТАНИ́ЧНИК, а, ч. Той, хто живе або жив з ким-небудь в одній станиці; мешканець тієї самої станиці.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одностаничник — одностани́чник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. одностаничник — -а, ч. Той, хто живе або жив з ким-небудь в одній станиці; мешканець тієї самої станиці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одностаничник — ОДНОСТАНИ́ЧНИК, а, ч. Той, хто живе або жив з ким-небудь в одній станиці; мешканець тієї самої станиці. Словник української мови у 20 томах